Бачинська, М. В.     Аналіз та прогноз чисельності осіб похилого віку в контексті розвитку геріатричної допомоги населенню регіону [Текст] / М. В. Бачинська // Регіональна економіка. - 2012. - № 4. - С. 129-135. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Демографія--Старіння населення    Соціальна економіка--Соціальний захист--Україна    Регіональна економіка--Львівська область Кл.слова (ненормовані): Якість життя -- Геріатрична послуга -- Прогнозування населення Анотація: Розглядається актуальна проблема сьогодення - старіння населення та необхідність пошуку шляхів вирішення проблем з підвищення якості життя громадян літнього віку. Проаналізовано чисельність осіб похилого віку в Львівській області, а також населення Львівщини літнього віку до 2030 р. із застосуванням методу пересуву віку.

Садова, У. Я.     Організація і розвиток системи геріатричної допомоги населенню в Україні: регіональні аспекти [Текст] / У. Я. Садова, М. В. Бачинська // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 1. - С. 150-162 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Охорона здоров'я--особиста безпека--Соціальна безпека    Соціальна політика--Соціальні заходи--Україна    Добробут населення--Якість життя Кл.слова (ненормовані): геріатрична послуга -- особи похилого віку -- старіння населення -- мінімальна потреба Дод.точки доступу: Бачинська, М. В.

Бачинська, М. В.     Адаптаційні механізми регулювання міграції в контексті трансформації регіональних ринків праці [Text] / М. В. Бачинська // Регіональна економіка. - 2017. - № 4. - С. 65-71. - текст ст. англ. мов. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Регіональна економіка--Ринок праці--Зайнятість населення    Міграція населення--Регіональний рівень--Україна    Міграція населення--Внутрішньо переміщені особи--Україна Кл.слова (ненормовані): Суспільство приймаюче -- Адаптація -- Модель адаптаційна Анотація: Визначено адаптивні механізми та запропоновано адаптивну модель внутрішньопереміщених осіб у приймаючому суспільстві.

Бачинська, М. В.     Сучасні тенденції міграційної активності населення Карпатського регіону [Текст] / М. В. Бачинська, І. Є. Бараняк // Економіка та держава. - 2019. - № 12. - С. 71-76 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 76 (6 назв) Рубрики: Міграція населення--Карпатський регіон Анотація: У статті проаналізовано міграційні процеси Карпатського регіону. А саме: розглянуто основні показники, які будуть відображати динаміку міграційної активності Карпатського регіону, коефіцієнти міждержавної, внутрішньодержавної та загальної міграції, статевовіковий розподіл емігрантів Карпатського регіону. Проаналізовано динаміку населення Карпатського регіону та встановлено, що внутрішня міграція населення Карпатського регіону носить урбаністичний характер, тобто пов'язана із його переміщенням з сільської місцевості у міську. Визначено рівень привабливості областей Карпатського регіону для мігрантів, як з території України, так і з-за кордону, а також здійснено аналіз міграційних потоків у розрізі їх міжрегіонального та міждержавного векторів. Більш глибинний аналіз первинних показників міграції в розрізі окремих областей Карпатського регіону дозволить виділити кластери регіонів, з яких найбільше відбувається потік мігрантів і які стають донорами здебільшого робочої сили. Дод.точки доступу: Бараняк, І.Є. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Бачинська, М. В.     Аналіз освітніх міграційних процесів: регіональний аспект [Текст] / М. В. Бачинська, Л. К. Семів, С. Р. Семів // Регіональна економіка. - 2020. - № 4. - С. 65-71 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Освітня Кл.слова (ненормовані): міграційні процеси -- система освіти -- трудова міграція -- працевлаштування -- освітня міграція Анотація: Через посилення міждержавних міграційних потоків і розвиток якості системи вищої освіти в закордонних навчальних закладах більшу частку займає міграція з метою отримання освіти, що супроводжується переважно постійною міграцією та виїздом громадян України на постійне місце проживання за кордон. Проаналізовано освітні міграційні процеси в Україні у регіональному розрізі. Визначено основні регіональні центри вищої освіти. Зосереджена увага на міграційних намірах населення щодо навчання за кордоном і здійснена порівняльна характеристика освітніх систем різних країн. Охарактеризовано порядок та етапність вступної кампанії у зарубіжних навчальних закладах. Досліджено сутність та особливості освітньої міграції, а також виокремлено основні причини, які сприяють українським студентам у виборі зарубіжних навчальних закладів вищої освіти. Визначено основні причини та наслідки освітньої міграції, а також її потенційні можливості. Обгрунтовано певні вигоди та витрати, пов’язані з освітніми міграційними процесами. Запропоновано напрями розвитку освітньої міграції та ефективної міграційної політики в Україні та її регіонах. Дод.точки доступу: Семів, Л. К.; Семів, С. Р.

Семів, Л. К.     Регіональні детермінанти середовища освітньої еміграції населення Карпатського регіону [Текст] / Л. К. Семів, М. В. Бачинська, С. Р. Семів // Регіональна економіка. - 2021. - № 1. - С. 29-43 : рис. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Міграція--Освітня--Демографічний ресурс--Карпатський регіон Кл.слова (ненормовані): міграція -- освітня міграція -- середовище -- показники -- інтегральний індекс -- Карпатський регіон -- моніторинг -- регулювання Анотація: Виявлено проблемні аспекти середовища освітньої еміграції в областях Карпатського регіону та обгрунтовано напрями їх регулювання. Проблемні аспекти середовища освітньої еміграції розглянуто в розрізі основних детермінант (визначальних факторів): потенціалу освітньої міграції; якості академічного середовища; мотивації освітньої міграції; співпраці університетів і промисловості в дослідженнях; інституційних умов в освітній сфері. Для оцінювання та аналізу середовища освітньої міграції, яке виштовхує студентську молодь за кордон, пропонується розрахунок регіонального індексу формування середовища освітньої міграції. Його обчислено за 28 показниками за даними 2017-2018 н. р. Відібрані показники характеризують різні умови формування середовища освітньої міграції: освітні, освітньо-наукові, інформаційні, соціально-економічні, політичні, соціально-демографічні, інноваційні, інституційні. Обґрунтовано основні напрями регулювання середовища освітньої міграції, які здійснюються у сфері соціальної, науково-технічної, економічної, освітньої, інформаційної політик держави. Запропоновані інструменти та заходи регулювання середовища освітньої міграції мають на меті сповільнення темпів освітньої еміграції населення, попередження ймовірних втрат ресурсного потенціалу й людського капіталу вітчизняних ЗВО та наукових шкіл. Дод.точки доступу: Бачинська, М. В.; Семів, С. Р.

Теслюк, Р. Т.     Особливості відтворення населення УСРР в 1920-1930 роках у параметрах демографічної стійкості [Текст] / Р. Т. Теслюк, Н. І. Андрусишин, М. В. Бачинська // Регіональна економіка. - 2021. - № 2. - С. 110-124 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Демографія--Статево-віковий склад--Статистика--Україна Кл.слова (ненормовані): демографічне відтворення -- 1920-1930 рр. -- УСРР -- статево-вікова структура населення -- Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. -- метод повздовжнього аналізу -- демографічна стійкість Анотація: Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. спричинив значне скорочення чисельності населення та суттєво деформував основні параметри демографічної стійкості країни. Джерельною базою дослідження є дані переписів населення 1897, 1926, 1937 та 1939 рр., матеріали поточної демографічної статистики 1920-х рр., архівні джерела. Методом повздовжнього аналізу визначено коефіцієнти зміни чисельності населення в міжпереписні періоди. Розрахунки за даними переписів 1926 і 1939 рр. виявили суттєві невідповідності в коефіцієнтах дожиття для жіночих вікових груп у діапазоні 33-57 рр. Зважаючи на демографічну катастрофу 1932-1933 рр. і смертність у до - та післяголодоморні роки, чисельність цих когорт у 1939 р. мала би бути суттєво меншою. Виявлено, що в 1932-1933 рр. мав би початися демографічний перехід, однак значне погіршення політичних і суспільних умов на початку 1930-х рр. і відновлення в 1937-1938 рр. високого рівня народжуваності вказують на незавершеність першого етапу цього переходу. Розрахунок чисельності жінок та аналіз народжуваності в 1924-1929 рр. засвідчив потенційне зростання народжуваності в подальші 1930-1933 рр. Обчислено непрямі демографічні втрати в 1930-1936 рр. - щорічно 310-430 тис. осіб для 1930, 1931, 1937 і 1938 рр., від 630 тис. осіб до 1 млн для 1932-1936 рр. Такий значний обсяг непрямих втрат суттєво знизив демографічну стійкість передусім українського села. Дод.точки доступу: Андрусишин, Н. І.; Бачинська, М. В.