ДЕрій, В. О.     Технічні та інституційні фактори впровадження споживачів-регуляторів у системах централізованого теплопостачання [Текст] / В. О. ДЕрій // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - № 2 (37). - С. 52-58. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Теплоенергетика--Енергозберігаючі технології--Україна

Дерій, В. О.     Потенціал акумуляції теплової енергії в мережах [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - № 4 (39). - С. 29-33. - текст ст. англ. мов. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Вироблення енергії--Енергоспоживання Кл.слова (ненормовані): Опалення електричне

Дерій, В. О.     Технічний потенціал акумуляції теплової енергії в мережах [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - № 1 (40). - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Енергозберігаючі технології    Теплопостачання--Ефективність

Дерій, В. О.     Аналіз динамічних процесів акумуляції теплової енергії в системах централізованого теплопостачання [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - № 2 (41). - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Енергозберігаючі технології    Теплопостачання--Енергозбереження

Білодід, В. Д.     Акумуляційна здатність теплових мереж [Текст] / В. Д. Білодід, В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - № 3 (42). - С. 31-35. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Енергозберігаючі технології--Україна    Теплопостачання--Енергозбереження Дод.точки доступу: Дерій, В. О.

Дерій, В. О.     Реальний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами [Текст] / В. О. Дерій, А. П. Левчук // Проблеми загальної енергетики. - 2016. - № 3 (46). - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Енергетика--Теплоенергетика--Енергозберігаючі технології--Україна Дод.точки доступу: Левчук, А. П.

Дерій, В. О.     Аналіз теплових мереж СЦТ України [Текст] / В. О. Дерій // Енергетика та електрифікація. - 2016. - № 6. - С. 21-26 : рис. - Бібліогр.: с. 26 Рубрики: Теплова енергетика--Теплові мережі--Україна Кл.слова (ненормовані): електротеплові регулятори -- системи централізованого теплопостачання -- магістральні мережі -- акумуляція теплової енергії -- теплова ізоляція -- температурні графіки -- теплоносії -- відхилення витрат -- температурний потенціал -- електрокотли -- теплові насоси Анотація: Проведено аналіз стану теплових мереж систем централізованого теплопостачання України. Показано причини та оцінено наслідки переходу їх на нижчі температурні графіки функціонування. Оцінено загальну протяжність та середній діаметр магістральних мереж систем централізованого теплопостачання великих міст України. Визначено граничні значення акумульованої теплової енергії та потужності електротеплових регуляторів на базі електрокотлів та теплових насосів. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Реальний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами [Текст] / В. О. Дерій, А. П. Левчук // Проблеми загальної енергетики. - 2016. - № 3. - С. 19-27 : табл. - Бібліогр.: с. 26-27 (18 назв) Рубрики: Електричні системи    Теплові електростанції--Експлуатація--Ефективність Анотація: Однією із гострих проблем ОЕС України є дефіцит маневрових потужностей. Він особливо відчутний в години "нічного провалу" графіка електричних навантажень і призводить до вимушеної зупинки вугільних енергоблоків ТЕС 200-300 МВт, які використовуються для регулювання. Такий режим роботи вугільних енергоблоків обумовлює зменшення їх ресурсу, перевитрати палива, збільшення витрат на експлуатацію, поточний та капітальні ремонти. Загальні втрати при цьому за різними оцінками сягають 2,2 млрд грн на рік. Запропоновано підхід по збільшенню маневреної потужності в ОЕС України шляхом використанням на ТЕЦ електротеплових регуляторів (ЕТР). В результаті проведених досліджень визначені крупні ТЕЦ України, які найбільш доцільно залучати для надання системних послуг. В якості ЕТР пропонується використовувати електрокотли та теплові насоси. Проаналізовано три варіанти впровадження ЕТР на ТЕЦ. Для кожного варіанту визначено потенціал маневреної потужності та показники ефективності з урахуванням фактичних теплових навантажень. Наведено можливі варіанти включення ЕТР в технологічні схеми ТЕЦ. Показано, що реальний технічний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України, які працюють круглий рік становить 763,7 МВт.?? Дод.точки доступу: Левчук, А.П.

Білодід, В. Д.     Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів навантаження електроенергетичної системи [Текст] / В. Д. Білодід, В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2016. - Вип. 4. - С. 40-49. - Бібліогр.: с. 48-49 (14 назв) Рубрики: Енергосистеми    Теплопостачання--Електричне обладнання Анотація: Зроблена оцінка можливих потужностей електричних теплогенераторів (ЕТ) на основі електрокотлів та теплових насосів, які доцільно встановити в системах централізованого теплопостачання (СЦТ) у якості споживачів-регуляторів навантаження в ОЕС України. Для СЦТ на основі АЕС, ТЕС, та опалювальних котелень визначені типи ЕТ та умови їх використання. Показано, що для СЦТ, утворених на основі АЕС, ТЕС та ТЕЦ, потенціал електричної маневреної потужності ЕТ становить 19,8 МВт, а при акумулюванні теплової енергії в тепломережах він зростає до 59,4 МВт. Для СЦТ на основі опалювальних котелень потенціал електричної маневреної потужності ЕТ оцінено величиною в 2,25-2,8 ГВт. Дод.точки доступу: Дерій, В.О.

Дерій, В. О.     Дослідження графіків електричних навантажень енергосистеми для визначення можливостей їх ущільнення шляхом використання електричних теплогенераторів [Текст] / В. О. Дерій, О. В. Згуровець // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - № 4. - С. 52-60. - Бібліогр.: с. 60 (5 назв) Рубрики: Системи теплопостачання    Енергосистеми--Електричні навантаження Анотація: Проведено детальний аналіз «нічних провалів» ГЕН в різні періоди 2016 р. Запропоновано апроксимувати цю частину графіка поліномом другого ступеня. Для кожного місяця 2016 р. визначені середні коефіцієнти функції апроксимації та їх відносні відхилення. Досліджено вплив температури зовнішнього повітря та тривалості світлового дня на нічний провал ГЕН. Визначено коефіцієнти кореляції та запропоновано аналітичні вирази, які дозволяють в першому наближенні враховувати цей вплив. Визначено максимальні швидкості зміни потужності в ОЕС України під час нічного провалу та фактори впливу на них. ??Отримані результати дозволять диспетчерам енергосистеми спрогнозувати необхідні величини потужності електричних теплогенераторів та швидкість їх змін під час нічних провалів ГЕН, а диспетчерам СЦТ – зміну теплопродуктивності котлів. Дод.точки доступу: Згуровець, О.В. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - № 3. - С. 50-59. - Бібліогр.: с. 58-59 (14 назв) Рубрики: Системи теплопостачання    Теплові мережі--Експлуатація--Втрати теплової енергії Анотація: У роботі проведено детальний аналіз статистичних показників та результатів енергетичних аудитів системам централізованого теплопостачання (СЦТ). Визначено їх внесок у теплозабезпечення міських поселень. Оцінено зрушення у структурі виробництва теплової енергії СЦТ та стан їх основного обладнання. Досліджено зміни попиту на теплову енергію СЦТ протягом 2005-2014 рр. та виявлено їх причини. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - № 3. - С. 54-59. - Бібліогр. с. 59 (10 назв) Рубрики: Енергосистеми--Експлуатація--Навантаження Анотація: В роботі проведено аналіз режимів спільної роботи електричних теплогенераторів, призначених для регулювання навантаження ОЕС України під час її «нічних провалів», та систем централізованого теплопостачання. Отримані аналітичні залежності зміни в часі електричної та теплової потужності електричних теплогенераторів та штатних котлів теплових джерел систем теплопостачання при їх спільній роботі. Розглянуто особливості їх спільної роботи в опалювальний та неопалювальний періоди. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Модель для прогнозування потужності ОЕС України під час нічного провалу графіків електричних навантажень [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 1. - С. 48-52. - Бібліогр. с. 52 (2 назви) Рубрики: Електричні системи--Потужність--Прогнозування Анотація: В роботі наведено опис створеної моделі для оперативного прогнозування потужності ОЕС України в період нічного провалу її графіків електричних навантажень та розробленого алгоритму її функціонування. В якості функції апроксимації нічного провалу вибрано поліном другого ступеня. В результаті проведених досліджень та тестових розрахунків створеної моделі були виявлені фактори впливу на аргументи функції – це температура зовнішнього повітря та тривалість світлового дня. Ці фактори обумовлюють похибки в прогнозуванні. Визначено основні причини цих похибок. Аналіз факторів впливу дозволив визначити їх аналітичні залежності. Встановлено, що максимальні похибки прогнозування виникають на кінцях інтервалу нічного провалу графіків електричних навантажень. Для зменшення похибок в прогнозування потужності запропоновано використовувати на кінцях інтервалу нічного провалу похідні функції апроксимації, а в інші проміжки часу – поліном другого ступеня. Проведене тестове моделювання потужності ОЕС України під час її нічного провалу графіків електричних навантажень за період з 30.11.2015 р. по 30.04.2017 р. показало, що максимальна відносна похибка прогнозування не перевищує 9,4%, а відносне середнє її значення становить 3,9%. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Комплекси електричних теплогенераторів для керування електричним навантаженням регіональних енергосистем [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - № 3. - С. 17-23. - Бібліогр. с. 23 (11 назв) Рубрики: Енергосистеми--Навантаження Анотація: Визначено основні принципи створення комплексів електричних теплогенераторів для керуванням електричним навантаженням регіональних енергетичних систем під час їх нічних провалів добових графіків. Встановлено потреби у маневровій потужності регіональних енергетичних систем та ОЕС України в цілому. Визначено локальні системи централізованого теплопостачання, в яких можливо встановлювати електричні теплогенератори, та оцінено їх потенціали для регулювання навантаження регіональних енергетичних систем. Показано, що сумарна маневрена потужність комплексів електричних теплогенераторів обмежується середнім тепловим навантаженням систем постачання гарячої води і становить 2476,1 МВт.??Розрахунок техніко-економічних характеристик запропонованих комплексів показав, що для досягнення сумарної маневреної потужності електричних теплогенераторів 2476,1 МВт необхідна величина інвестицій становить €125031 тис. Середньозважені питомі інвестиційні витрати при цьому складають 50,3 €/кВт маневрової потужності. Функціонування електричних теплогенераторів призведе до додаткового споживання 4,9 млрд. кВт·год/рік електроенергії. Теплова енергія, яку вироблять електричні теплогенератори, замістить аналогічну, яку виробляють котли систем централізованого теплопостачання, при цьому буде зменшено споживання природного газу на 548,1 млн. м3 в рік. Середньозважена приведена собівартість теплової енергії, яку вироблять комплекси електричних теплогенераторів навіть при відсутності плати за допоміжні послуги буде меншою, ніж в існуючих системах теплопостачання. А при вартості допоміжних послуг €10/МВт·год, електричні теплогенератори можуть успішно конкурувати із любими традиційними генераторами теплової енергії. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Екологічні наслідки використання електричних теплогенераторів для ущільнення графіків електричних навантажень під час нічного провалу ОЕС України [Текст] / В. О. Дерій, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - № 4. - С. 41-46. - Бібліогр. с. 45-46 (20 назв) Рубрики: Електричні установки--Теплогенератори Анотація: В статті викладено результати проведеного аналізу впливу на довкілля використання різного типу споживачів-регуляторів (електрокотлів, теплових насосів та когенераційних установок), призначених для регулювання навантаження ОЕС України під час її «нічних провалів». Встановлено, що додаткове споживання електроенергії електричними теплогенераторами (ЕТГ) буде становити 5,35 млрд кВт·год в рік. Для виробництва такої кількості електроенергії необхідно буде спалити на ТЕС 7456 – 6527 тис. т вугілля (залежно від періоду експлуатації ЕТГ), що призведе до суттєвого впливу на довкілля у вигляді викидів парникових газів та забруднюючих речовин – окислів сірки та пилу. Відповідно до цього та згідно з Податковим кодексом України, ТЕС змушені будуть заплатити додаткові податки на ці викиди, які до їх реконструкції будуть сягати біля 200 млн грн на рік. Тому, впроваджувати електричні теплогенератори доцільно після проведення модернізації та реконструкції теплових електростанцій, яка дозволить значно зменшити викиди шкідливих речовин, а відповідно і податки на них (в 13,8 рази). Якщо в якості електричних теплогенераторів використовувати теплові насоси, то за життєвий цикл їх експлуатації буде охолоджена значна частина ґрунту, що зробить його непридатним до рослинництва, порушиться екологічна рівновага та виникне дискомфорт для мешканців. Процес відновлення температури ґрунту після виведення теплових насосів із експлуатації займає понад 20 років. При впровадженні повітряних теплових насосів великої потужності існує загроза зміни мікроклімату житлового масиву (переохолодження в холодну пору року та перегрів влітку). Для зменшення впливу теплових насосів на довкілля доцільно використовувати низькопотенційні джерела енергії техногенного характеру – теплоту каналізаційних стоків, технологічних вод, систем вентиляції, димових газів та інше. Дод.точки доступу: Нечаєва, Т.П. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Особливості оцінки ефективності комплексів електричних теплогенераторів та умови їх впровадження [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2020. - № 2. - С. 23-29. - Бібліогр. с. 29 (9 назв) Рубрики: Теплогенератори    Теплові насоси--Використання    Теплопостачання Анотація: Проведені дослідження в Інституті загальної енергетики НАН України виявили незаперечні переваги електричних теплогенераторів, а саме: простота технічних рішень - ЕТГ ставляться на місцях старих котлів у діючих котельних; готова інфраструктура для транспортування та постачання теплової енергії; великі можливості щодо акумуляції теплової енергії без додаткових капітальних витрат; велика швидкодія - обмежується тільки вимогами щодо роботи теплового обладнання СЦТ; широкий діапазон регулювання електричної та теплової потужності; забезпечується стійкість ОЕС України; низькі питомі капітальні витрати - середні по енергетичних системах України не перевищують €45/кВт маневрової потужності. Встановлено, що для регулювання електричного навантаження під час нічного провалу ГЕН у якості електричних теплогенераторів доцільно використовувати переважній електричні котли, а вклад теплових насосів не повинен перевищувати 15% від загальної теплової потужності комплексів. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Тенденції розвитку систем централізованого теплопостачання України [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - № 1. - С. 52-59. - Бібліогр. с. 58-59 (23 назви) Рубрики: Системи теплопостачання    Теплоенергетика Анотація: Розглянуто тенденції розвитку систем централізованого теплопостачання (СЦТ) країн Європи та України. Встановлено, що СЦТ широко використовуються та вносять значний вклад у теплопостачання країн Європи. В цілому по країнах Європейського Союзу частка СЦТ становить 13 % та планується її доведення до 50% в 2050 р. з широким використанням когенерації та відновлювальних джерел, зокрема енергії довкілля з застосуванням теплових насосів. Україна відноситься до країн з високим рівнем СЦТ, але останнім часом спостерігаються негативні тенденції по зменшення їх вкладу в загальне постачання теплової енергії для потреб опалення та постачання гарячої води – з 65,2% в 2014 р. до 52% в 2017 р. У ряді міст СЦТ взагалі перестали функціонувати. Основне обладнання СЦТ України фізично зношене та технологічно застаріло і потребує оновлення шляхом проведення масової реконструкції, модернізації та технологічного переоснащення. Визначено фактори та величину їх впливу на попит у тепловій енергії СЦТ. Встановлено, що фактори, які зменшують попит, мають значно більший потенціал. Створено прогнози попиту на теплову енергію, паливного балансу та структури генерації СЦТ до 2050 р. Показано, що попит на теплову енергію СЦТ буде зменшуватися та досягне в 2050 р. близько 35 млн Гкал. Для забезпечення низьковуглецевого розвитку України в структурі генерації теплової енергії СЦТ використання вугільних ТЕЦ та котлів, а також котлів на нафтопродуктах буде суттєво зменшуватися. У паливному балансі СЦТ України частка природного газу буде теж зменшуватися, але він буде основним паливом на період технологічної трансформації генеруючих потужностей в умовах низьковуглецевого розвитку України. Застосування технологій для виробництва теплової енергії з біомаси, відходів, довкілля та електроенергії поступово буде збільшуватися, в 2050 р. з використанням цих джерел буде вироблено близько 23,8 млн Гкал, що становить понад 60% від всього обсягу теплової енергії СЦТ. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Оцінка економічної ефективності теплогенеруючих технологій для систем центалізованого теплопостачання [Текст] / В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - № 2. - С. 21-27. - Бібліогр. с. 27 (6 назв) Рубрики: Система централізованого теплопостачання    Теплова енергія--Собівартість Анотація: Запропоновано новий критерій для відбору теплогенеруючих технологій при оновленні систем централізованого теплопостачання (СЦТ), в якому враховані всі витрати та вигоди при їх впровадженні. Критерій дозволяє більш коректно порівнювати технології, які виробляють тільки один вид енергії, з когенераційними технологіями та технологіями, які надають допоміжні послуги енергосистемам. Проведене моделювання використання теплогенеруючих технологій при оновленні СЦТ із застосуванням нового критерію показало, що електричні котли доцільно використовувати під час нічного провалу графіків електричних навантажень енергосистем з наданням цим системам допоміжних послуг, теплові насоси доцільно застосовувати в СЦТ для цілей теплопостачання та добового регулювання навантаження енергосистем, газові котли на період технологічної трансформації генеруючих потужностей в умовах ??низьковуглецевого розвитку України будуть широко використовуватися при оновленні систем централізованого теплопостачання, використання котлів та когенераційних установок на біомасі не знайде широкого застосування через обмеженість паливного ресурсу, газопоршневі когенераційні установки економічно найбільш доцільно застосовувати для добового регулювання потужності енергетичних систем. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Перспективи використання теплових насосів у системах централізованого теплопостачання країн світу та України [Текст] / В. О. Дерій, І. .С. Соколовська, О. І. Тесленко // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - № 3. - С. 43-52. - Бібліогр.: с. 52 (40 назв) Рубрики: Системи централізованого теплопостачання    Теплова енергія Анотація: Розглянуто тенденції використання теплових насосів у системах централі-??зованого теплопостачання країн Європи та їх перспективи в Україні. Вста-??новлено, що з метою зменшення споживання викопного палива для цілей те-??плопостачання, у багатьох країнах світу створені спеціальні програми щодо??стимулювання масового впровадження теплових насосів. Згідно цих програм у разі впровадження теплових насосів безпосередньо чи опосередковано надається державна фінансова підтримка. Показано, що загальна встановлена потужність теплових насосів в Україні має тенденцію до суттєвого зростання і в 2050 р. може досягнути 6,3 ГВт з прогнозованим річним виробітком 61,97 ПДж (14,8 млн Гкал) теплової енергії. Дод.точки доступу: Соколовська, І.С.; Тесленко, О.І. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Дерій, В. О.     Перспективи використання електричних теплогенераторів у системах централізованого теплопостачання для надання допоміжних послуг енергосистемам [Текст] / В.О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - № 4. - С. 13–20. - Бібліогр.: с. 13 назв Рубрики: Системи теплопостачання    Енергетичні системи--Навантаження Анотація: Розроблено прогноз зміни теплового навантаження споживачів гарячої води систем централізованого теплопостачання. Показано, що сумарне по Україні середнє за рік теплове навантаження централізованих систем постачання гарячої води на сьогодні становить близько 3,0 ГВт. Воно визначає повний потенціал маневреної потужності електричних теплогенераторів для надання допоміжних послуг енергосистемам. А в зв’язку із зменшенням чисельності населення України та попиту на теплову енергію, воно буде невпинно зменшуватися та досягне в 2050 р. 1,9 ГВт (зменшиться на 36,6% порівняно з 2020 р.). У неопалювальний період у ринкових умовах слід очікувати, що теплогенеруючі технології будуть конкурувати між собою за можливість підігрівати воду для систем постачання гарячої води. Поза конкуренцією будуть сонячні колектори, що не потребують палива, і тому їх використання у цей період найбільш вигідно. Далі будуть використовуватися котли на біомасі, їх мінімальна приведена середньозважена беззбиткова ціна теплової енергії (Marginal Levelized Price of Energy – MLPOE) становить 102 грн/Гкал. Газові когенераційні технології також мають великий шанс на використання їх теплової потужності (MLPOE – 258 грн/Гкал). Також будуть використовуватися теплові насоси (MLPOE – 155 грн/Гкал), електричні котли (MLPOE – 633 грн/Гкал) та газові котли (MLPOE – 964 грн/Гкал). Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)