Шкльода, В. Розвиток мовлення малят засобами фольклору [Текст] / В. Шкльода // Дошкільне виховання. - 2005. - № 4. - С. 21-23. Рубрики: Педагогіка--Дошкільне навчання Кл.слова (ненормовані): гра -- мовлення -- український фольклор -- казка Дескриптори: Педагогіка, дошкільна Анотація: Невичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення словника дітей є український фольклор Є примірники у відділах: (26.05.2005р. (1 прим.) - Б.ц.) - вільні 1 |
Сивачук, Н. Виховний потенціал українських народних колискових пісень [Текст] / Н. Сивачук // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С. 51-54. - Бібліогр.: 12 назв. Рубрики: Фольклор--Жанри фольклору Кл.слова (ненормовані): колискові пісні -- родинні пісні -- дитячий фольклор Дескриптори: УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР -- ФОЛЬКЛОР. ФОЛЬКЛОРИСТИКА Анотація: Аналізуються мотиви, образи українських колискових пісень, їхні функції, а також педагогічний потенціал. Є примірники у відділах: (01.02.2006р. (1 прим.) - Б.ц.) - вільні 1 |
Гагарін, М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів [Текст] / М. Гагарін // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С. 55-58. - Бібліогр.: 5 назв. Рубрики: Педагогіка--Теорія і методика виховання--Моральне виховання Кл.слова (ненормовані): народна казка -- фольклор Дескриптори: УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР -- МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ -- ВИХОВАННЯ Анотація: Подається перелік критеріїв, а також розповідається про програму "Найкращі казки для виховання морально-естетичних почуттів", розроблену автором. Є примірники у відділах: (01.02.2006р. (1 прим.) - Б.ц.) - вільні 1 |
Кирилюк, Зінаїда. Епізод з історії української культури у спогадах літературознавця й фольклориста В. Данилова (лист до Є. Кирилюка) [Текст] / Зінаїда Кирилюк // Слово і час. - 2012. - № 6. - С. 50-59 Рубрики: Літературознавці Росії, 19-20 ст. Письменники України, 19-20 ст. Кл.слова (ненормовані): українська мова -- український фольклор -- журнал "Киевская старина" Анотація: Уперше публікуються спогади російського філолога В. Данилова про відомих діячів української культури - Б. Грінченка, І. Нечуя-Левицького, О. Левицького та про панахиду за Т. Шевченком у Ніжині 1899 р. Дод.точки доступу: Данилов, Володимир (російський літературознавець, фольклорист) \про нього\; Грінченко, Борис Дмитрович (український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч ; 1863-1910) \про нього\; Нечуй-Левицький, Іван Семенович (український письменник, драматург ; 1838-1918) \про нього\; Левицький, Орест (український історик, письменник ; 1849-1922) \про нього\; Шевченко, Тарас Григорович (український письменник, художник, громадський діяч ; 1814-1861) \про нього\ |
Телешман, Світлана. "І озовуся в слові..." (Зі спостережень над поетикою Михайла Ткача) [Текст] / Світлана Телешман // Слово і час. - 2012. - № 11. - С. 3-15 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Письменники України--Буковина, 20-21 ст. Українська література--Поезія, 20-21 ст. Кл.слова (ненормовані): жанр -- український фольклор -- пісня -- строфа Анотація: Стаття присвячена 80-річчю від дня народження лауреата Шевченківської премії Михайла Ткача. Розглянуто особливості поетики ліричних і ліро-епічних творів, простежено жанрово-стильові пошуки письменника. Дод.точки доступу: Ткач, Михайло (український письменник, громадський діяч ; 1932-2007) \про нього\ |
Ющук, Іван. "Велетень у царстві людської культури" / Іван Ющук // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2014. - № 3. - С. 26-31 Рубрики: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 рр.) Кл.слова (ненормовані): поетичні твори -- прозові твори -- український фольклор -- українська культура -- світова культура Анотація: Статтю присвячено постаті Тараса Шевченка з погляду витоків його національного самоусвідомлення; розкрито багатогранність особи поета, його всебічну освіченість, розуміння здобутків української і світової культури. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Гузь, О. Калина [Текст] : інтегрований курс з народознавства, краєзнавства, художньої праці, музики та народної хореографії для 1-4 років навчання учнів початкової та основної школи / Олена Гузь // Початкова школа. - 2014. - № 7. - С. 27-31. Рубрики: Педагогіка--Початкова освіта--Плани і програми Кл.слова (ненормовані): авторська програма -- український фольклор -- національна культура -- національні традиції Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД |
Тупіцина, Євгенія. Віночок українських пісень [Текст] : бінарний урок з літературного читання та музичного мистецтва / Євгенія Тупіцина, Людмила Качан // Початкова школа. - 2020. - № 4. - С. 29-31. Рубрики: Літературне читання--Урок Кл.слова (ненормовані): літературне читання і музичне мистецтво -- бінарні уроки -- узагальнюючий урок з елементами гри -- усна народна творчість -- український фольклор -- початкова школа Анотація: У статті подано розробку бінарного уроку з елементами гри з літературного читання та музичного мистецтва для учнів початкової школи. Дод.точки доступу: Качан, Людмила |
Тиховська, О. М. Етнопсихологічна специфіка образу Смерті в казках українців Закарпаття, Словаччини та Сербії [Текст] / О. М. Тиховська // Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 3(липень-вересень). - С. 111-121. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Теми і образи в фольклорі--Смерть Кл.слова (ненормовані): архетип -- доленосне божество -- міфологія -- український фольклор -- образ Смерті Анотація: Статтю присвячено осмисленню семантики образу Смерті у фольклорі українців Закарпаття, Сербії і Словаччини. Проаналізовано казки про Смерть, що їх записали В. Гнатюк протягом 1896-1897 років у Земплинському (Східна Соваччина) та Бач-Бродському (Сербія) повітах, М. Гиряк 1962 року на Снинщині (Східна Словаччина), М. Фінцицький у кінці ХІХ ст. та П. Лінтур у другій половині ХХ ст. на Закарпатті. У фольклорі образ Смерті тісно пов’язаний з уявленням про долю людини й найчастіше об’єктивується в образі жінки, рідше - чоловіка ("Смерть кумою") чи тварини білого кольору. Образ Смерті в казках та міфологічних оповідях має архетипну семантику: на неї проектуються архетипи Аніма ("Як чоловік кумався зі смертю", "Бідний чоловік і смерть", "Як Смерть кумувала в одного чоловіка", "Про рицаря і смерть", "Рицар і смерть", "Про Сиву Бороду", "Смерть і злодій") та Самість ("Смерть кумою"), тому вона постає і як жінка, і як чоловік. Смерть в образі жінки є уособленням темної сторони давньої богині, Страшної матері, оскільки «народження» душі померлого у потойбіччі є для чоловіка травматичним досвідом та негативною подією. Часто у фольклорних оповідях слов’ян Смерть уявляють одягненою в білий одяг, оскільки білий колір символізує перехід людини від життя до смерті. З погляду психоаналізу, в образі Смерті перед людиною, що помирає, з’являється невідомий аспект її власної душі, який виконує роль провідника у потойбіччя. У казках, де Смерть стає кумою чоловіка, вона виконує роль помічника - робить свого кума багатим, наділяє його здатністю бачити, одужає хворий чи ні, але не дарує йому безсмертя. Кума-Смерть виконує водночас функції благодійника, спокусника й судді. У цих казках народна уява метафорично змоделювала психологічний процес одержимості чоловіка архетипом негативної Аніми, оскільки всі життєві блага, які він отримав у подарунок, не сприяють його духовному розвитку. Спроба чоловіка обдурити куму-Смерть виявляється невдалою в усіх сюжетах. У казках "Про рицаря і смерть" та "Рицар і смерть" є мотив одруження зі Смертю: перед загрозою помирання лицар пропонує страшній жінці-Смерті вийти за нього заміж, однак вона не приймає його пропозиції й позбавляє героя життя. Іншу семантику має образ Смерті в казках "Смерть і злодій" та "Про Сиву Бороду" - тут вона втрачає ознаки доленосного божества, постає демонічною істотою, і на її тлі людина видається кращою, гуманнішою. |