Ясь, Олексій Васильович.     Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… [Текст] / Олексій Васильович Ясь // Вісник Національної академії наук України. - 2018. - № 11. - С. 5-17 : фот. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Національна Академія Наук України--Президенти--Україна Анотація: У статті висвітлено передумови та обставини заснування Української Академії наук. Розглянуто основні хронологічні віхи конституювання Академії протягом 1918 р. Проаналізовано створення Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН та головні проблеми в її діяльності. Зіставлено відмінні концепції конструювання академічної спільноти В. Вернадського та М. Грушевського. Відзначено особливу роль міністра М. Василенка, який був ініціатором створення Комісії і забезпечував її урядову підтримку. Автор обстоює думку, що успіх проекту заснування Академії став можливим завдяки непростому порозумінню між ученими-фундаторами та сприянню гетьмана П. Скоропадського. Дод.точки доступу: Вернадський, В. \про нього\; Василенко, М. \про нього\; Грушевський, Михайло Сергійович (український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918) ; 1866-1934 рр.) \про нього\; Скоропадський, Павло Петрович (Гетьман України ; 1873-1945) \про нього\; \про неї\

Ясь, Олексій Васильович.     Історик у просторі науки [Текст] : до 70-річчя академіка НАН України В.А. Смолія / Олексій Васильович Ясь // Вісник Національної академії наук України. - 2020. - № 1. - С. 74-83 : фот. - Бібліогр. в підрядк. прим. Рубрики: Вчені--Історики--Україна Анотація: 1 січня 2020 р. виповнилося 70 років визначному українському історику, фахівцю з історичної медієвістики та ранньої новістики, ініціатору й організатору ключових проєктів української історичної науки 1990-2000-х років, громадському та політичному діячу, віцепрем’єр-міністру України з питань гуманітарної політики (1997-1999), повному кавалеру ордена князя Ярослава Мудрого та ордена «За заслуги», лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), заслуженому діячу науки і техніки України (1998), директору Інституту історії України НАН України (з 1993), доктору історичних наук (1985), професору (1999), академіку НАН України (1995) Валерію Андрійовичу Смолію. Дод.точки доступу: Смолій, Валерій Андрійович \про нього\

Ясь, Олексій Васильович.     Василь Стефаник у світлі історіографічної та культурної рецепції [Текст] : до 150-річчя від дня народження / Олексій Васильович Ясь // Вісник Національної академії наук України. - 2021. - № 5. - С. 3-11. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Українські письменники--Персоналії, 19-20 ст. Кл.слова (ненормовані): модернізм -- імпресіонізм -- експресіонізм -- "масова" людина -- рецепція Анотація: У статті висвітлюються стильові та жанрові риси творчості Василя Стефаника, які потрапили в епіцентр історіографічної й культурної рецепції. Розглянуто основі тенденції та метаморфози, що спричинили кардинальні зміни його сприйняття в українській думці. Проаналізовано причини використання творів В. Стефаника у політичних концетуалізаціях та ідеологічних компаніях. Обстоюється теза, що кардинальна зміна рецепції пов'язана із загальнолюдськими вимірами творчості В. Стефаника. Дод.точки доступу: Стефаник, В. (Укр.письменник ; 1871-1936) \про нього\

Смолій, Валерій Андрійович.     Сучасна російсько-українська війна у світлі постколоніалізму [Текст] / Валерій Андрійович Смолій, Олексій Васильович Ясь // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 6. - С. 3-16. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Російсько-українські війни--Імперський синдром, 20 ст. Кл.слова (ненормовані): російсько-українська війна -- сучасна Росія -- постколоніалізм -- антиколоніалізм -- антиглобалізм -- імперський синдром -- дискурс виправдання Анотація: У статті обстоюється думка, що сучасна російсько-українська війна є постколоніальною за своєю природою і спричинена імперським синдромом нинішньої Росії. Розглянуто вузлові проблеми підневільного становища України у Російській імперії та СРСР, зокрема складні конфігурації залежності. Акцентовано увагу на адаптації старої імперської спадщини в радянському державно-політичному проєкті. Відзначено своєрідність західної рецепції історії України у світлі постколоніальних студій. Проаналізовано російський дискурс виправдання сучасної війни в контекстах імперської та радянської спадщини. Зазначено, що війна Росії проти України має реваншистський та антиглобалістський характер, оскільки зорієнтована на відновлення залежного становища пострадянського простору та перегляд світоустрою після розпаду СРСР. Наголошено, що для українців війна є екзистенційною, позаяк сучасна Росія де-факто не визнає ані Україну як державу, ані українську ідентичність. Дод.точки доступу: Ясь, Олексій Васильович