Ольхова, Ольга.     Мій слід у гарячій траві... [Текст] : научно-популярная литература / О. Ольхова // Дзвін. - 2007. - № 3. - С. 23-26. - Зміст: "Мойоліка, орнаменти-це я..." ; "Губи горіхове листя..." ; "Моя любов зійшла на тебе повінню..." ; "Ти приходиш у сни..." ; "Чекай в мені на тихий ранок..." ; "Не шукай в мені тихих кордонів..." ; "Осквернила уста твоїм іменем..." ; "Мій слід у гарячій траві..." ; "Порепане небо..." ; "За гріх оцей ..." ; "Цей досвід вистраждано сповна..." ; "Я викрапаю душу... " ; "На голий сад пішла весна грозою..." ; "Ти відігрієшся і зникниш, а мені..." ; "Мені б тебе зачарувати..." ; "Скільки негод я пересиділа в собі..." ; "Це ще не осінь..." ; "Гірчать дими: це люди палять літо..." Рубрики: Українська література--Поезія, 21 ст. Анотація: Молода поетеса з Луцька Ольга Ольхова пише про те, що найближче, наймиліше її серцю. Її переживання виливаються у віршах "Майоліка, орнаменти - це я", "За гріх оцей - готова з неба впасти...", "Цей досвід вистраждано сповна...". А у філософській поезії "Це ще не осінь. Це ще тільки мжичка..." Ольга осмислює глибинну сутність нашого життя та закликає очиститися "святою водичкою, якою Спас нам яблука скропив". Загалом, лірика поетеси життєствердна, радісна та наскрізь просякнута досвідом оптимізму та мудрості!

Ольхова, Ольга.     Допий зі мною виноград цих днів... [Текст] / О. Ольхова // Київ. - 2020. - № 9-10. - С. 89-95 : портр Рубрики: Поезія--Україна, 21 століття Дод.точки доступу: Ольхова, Ольга (поетеса, літературна редакторка) \про неї\